Судакова О.І., Горіч Я.В., Ринкевич Н.С.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКа в системі управління підприємством

На сьогоднішній день однією з головних і складних проблем в економіці України є незадовільний економічний та фінансовий стан вітчизняних підприємств. Зазначена ситуація пояснюється перш за все тим, що практично повністю вичерпали себе екстенсивні чинники економічного зростання – нарощування економіки за рахунок завантаження вільних виробничих потужностей, використання наслідків глибокої девальвації гривні. Інтенсивні чинники – підвищення ефективності виробництва, за рахунок яких, перш за все, повинна розвиватися економіка, зараз використовуються не повною мірою. Загальний стан господарських суб’єктів свідчить про низьку платоспроможність підприємств, відсутність заходів з фінансового оздоровлення та неможливість забезпечення ефективного розвитку підприємницької діяльності.

Для вирішення вказаних проблем необхідні інші підходи щодо управління підприємствами, зокрема необхідно постійно здійснювати економічну діагностику підприємства. Вона дозволяє сформувати потенціал росту ефективності виробництва, а звідси – потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності господарської структури, власного капіталу, конкурентоспроможності і вартості підприємства.

Оскільки управління носить цільовий характер, діагностика має забезпечити підтримку прийняття економічно правильних рішень. Як відомо, система у буквальному перекладі з грецького означає ціле, складене з декількох частин, що взаємодіють між собою в процесі досягнення мети функціонування. У нашому розумінні системі можна дати таке визначення - це сукупність цілей, критеріїв, методів, функцій, спроектованих відповідно до економічних законів як інструменти, необхідні для досягнення мети. Для функціонування системи підтримки прийняття управлінських рішень необхідна економічна діагностика підприємства, яка на основі інформаційного забезпечення покликана підготовити для осіб, що приймають рішення, вичерпну інформацію щодо наступних дій. Це, образно кажучи, „очі” системи, „озброєні мікроскопом”. В сучасних умовах підприємствам необхідний діючий інструмент, спрямований на зниження капіталомісткості кінцевих результатів, тим самим – на ріст ефективності, зростання прибутку і зміцнення фінансового стану. І цей інструмент має бути присутнім при роботі підприємства як засіб підвищення конкурентноздатності і ефективності діяльності.

Як відомо, фінансовий стан підприємства як інтегральний показник ефективності прийнятих управлінських рішень залежить від ефективності організації та використання фінансових ресурсів. Чим вищі показники виробництва і реалізації, нижча собівартість, тим вищі рентабельність та прибуток, тим вища ефективність виробництва, тим кращий фінансовий стан. Аналітичні дослідження показали, що існуючі методи та підходи до аналізу фінансового стану підприємства зосереджені в основному на визначенні рівня збалансованості окремих структурних елементів активів та капіталу. Зміст аналізу та оцінки фінансового стану підприємства складається з вивчення розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними обіговими коштами, стану виробничих запасів, власних та залучених джерел їх формування.

Слід відмітити, що ефективність використання фінансових ресурсів, означає не лише отримання максимальної віддачі від цих ресурсів, але й правильний їх розподіл і вкладення, згідно з розподільчою функцією фінансів. Тобто, при визначенні ефективності використання фінансових ресурсів приймають до уваги ресурсоутворюючу, виробничу їх функцію (систематичне формування у необхідному обсязі фінансових ресурсів з різних альтернативних джерел для забезпечення поточної господарської діяльності) та розподільчу функцію (оптимізацію пропорцій розподілу загальної суми сформованих фінансових ресурсів).

Таким чином, логіка міркування та напрямки роботи наведені на рис. 1.

Роботі з модернізації економічної діагностики системи підтримки прийняття управлінських рішень, адаптації її до дії у системі підтримки прийняття управлінських рішень відповідають слідуючи вимоги:

- економічна діагностика має працювати не сама по собі, а у системі підтримки прийняття управлінських рішень, отримувати і направляти інформацію до цієї системи, працювати на досягнення цілей цієї системи. Цим визначається системний підхід до рішення проблеми;

- має бути змінена ідеологія економічної діагностики системи підтримки прийняття управлінських рішень. Якщо раніше результати аналізу були необхідні в основному для вищестоящої організації, то в нинішніх умовах підприємству аналіз необхідний для того, щоб оцінити результати виробничо-господарської діяльності власного виробництва, встановити центри відповідальності і усунути вплив негативних факторів. Іншими словами, аналіз потрібний «для себе»;

- в основу аналізу має бути покладений критерій системи підтримки прийняття управлінських рішень, який би будувався як інструмент досягнення мети;

- аналіз має включати максимально можливу номенклатуру показників оцінки ефективності використання ресурсів і витрат (їхніх груп, елементів, статей);

- в організаційному плані (організація в просторі), аналіз має бути максимально децентралізований, тобто будь-яка виробнича структура зобов'язана проводити аналіз. Будь-яка централізація знижує ефективність аналітичної роботи;

- аналізувати має той, хто випускає продукцію, виконує роботи, надає послуги, хто при цьому експлуатує ресурси, хто здійснює витрати;

- в організаційному плані (організація в часі) діагностика має проводитися якнайчастіше для того, щоб оперативно знімати негативний вплив факторів.

Організаційні методи економічної діагностики підприємства передбачають такі види діяльності, як збір, накопичення і обробка оперативних даних, а також надання керівництву аналітичної інформації про можливі ворожі дії конкурентів проти компанії. Подібний вид діяльності найбільш природним чином реалізується шляхом створення і організації роботи інформаційно-аналітичного центру.

Основними задачами, вирішуваними подібним центром, є:

• збір різноманітної інформації, яка може бути яким-небудь чином мати відношення до компанії, зведення про події, що зачіпають її виробничі і корпоративні інтереси і т.п.;

• систематизація і обробка зібраної інформації з метою виявлення ознак недружніх дій по відношенню до компанії або несприятливого розвитку ситуації;

• вироблення варіантів можливої протидії недружнім діям або нейтралізації несприятливого розвитку ситуації;

• надання керівництву розроблених варіантів і вибір найбільш оптимальної стратегії.

Діагностика повинна базуватися на результаті взаємодії всіх зацікавлених служб підприємства. При здійсненні діагностики повинен діяти принцип безперервності спостереження за діяльністю підприємства з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних чинників.

Безумовно, будь-яка інформація в тому або іншому ступені має відношення до діяльності компанії і зачіпає її інтереси. Проте надлишок інформації є не меншим злом, ніж її недолік. У разі надлишку інформації ухвалення керівництвом рішення затримується через необхідність обробки великого об'єму даних. Тому має сенс обмежити об'єм даної інформації, вводячи різні критерії достатності збираних даних для глибини діагностики, що проводиться.